«Саботажі» у Бориславі

Сьогодні ми неодноразово чуємо про якісь саботажні акції, крадіжки, які наносять шкоди не лише мешканцям, а й місту. І не важливо що це – розбитий вуличний ліхтар, викопані квітники, крадіжки труб, каналізаційних люків чи підпали. Проте такі випадки траплялися й у минулому, про що дізнаємося із газети «Діло».
У 258 номері «Діла» від 20 листопада 1926 року описується дивна пожежа в Губичах, що сталася 18 листопада. Вона вибухнула після обіду. Згоріло 25 хат та 40 господарських споруд, у яких була худоба та тогорічний урожай. З довколишніх місцевостей і копалень прибуло «кілька огневих сторожей» (пожежників). Причина пожежі не встановлена.
Про перерізання телеграфних і телефонних дротів уздовж залізничного шляху Борислав – Дрогобич на переїзді між станціями Губичі – Дережичі у ніч на середу 1 листопада невідомими йдеться у 290 номері «Діла» від 3 листопада 1933 року. Зазначається, що в той самий час на дзвіниці та церкві в Губичах хтось вивісив синьо-жовті прапори з антирадянськими написами. Прапори зняли, а винуватців шукали у колі осіб, що входили до ОУН, бо ніби саме вони так швидко змогли б провернути такі саботажні акції.
За два роки до того, у серпні, в газеті «Діло», з посиланням на польські джерела, містилося повідомлення, що у зв’язку з перерізанням шести міжстанційних дротів і одного телеграфу у Бориславі арештували п. Матчака з Волі Якубової, який в той час перебував в Губичах. Також було заарештовано Юрка Шевчука, Івана Микача та Гриня Дуба. Телеграфні та телефонні дроти перерізувалися і на шляху «Борислав – Східниця».
У вересні того ж таки 1931 року трапився схожий випадок. Уздовж гостинця (тобто дороги), що вів з Борислава до Дрогобича, а саме між селами Губичі та Модричі, невідомі знищили телеграфні дроти. Вночі хтось підрізав пилою телеграфні стовпи й перекинули на галявину поблизу. Також ножицями були перерізані телефонні дроти. Після цього ці дроти перетягли через дорогу і порозвішували на стовпах і деревах. Цю перешкоду усунув вранці дрогобицький купець. Ця дорога мала важливе значення, оскільки нею перевозили ропу з Модрич у Дрогобич.
Як бачимо, такі саботажні акції здійснювалися досить часто. Невідомо, якими були мотиви їх виконавців, однак можемо впевнено стверджувати, що наносилася значна шкода, переривався зв’язок, а ліквідація наслідків вимагала тривалого часу.
Лідія Мазурчак