Завдяки читачам zmistovno.com.ua дізнаємося все нові джерела повоєнної історії міста Котермака. Серед них досьє ЦРУ про Дрогобич, яке міститься на офіційному сайті американського управління.

У часи «холодної війни» важливим було володіти інформацією про місця та населені пункти, які становлять стратегічне значення. Дрогобич був одним з таких міст, який також фігурує у списку цілей на випадок ядерної війни США з СРСР.

Що ж було відомо Центральному розвідувальному управлінню (CentralIntelligenceAgency, CIA) США про Дрогобич?

Зміст певних документів буде цікавими для дослідників Дрогобицької області та для тих, хто цікавиться повоєнною історією Дрогобича (зокрема, 1950-х років). Деякі сторінки з опублікованого вилучені й досі становлять держтаємницю. Чимало опублікованих фактів не є вже такими для нас «нинішніх» й секретними. Однак, на ті часи – так!

Так у звіті «Miscellaneous information on Buchach, Drogobych, and Novogrudok» за 1960 рік міститься довідкова інформація про Дрогобич з локалізацією установ. Наприклад, що швейна фабрика будувалася на колишній вулиці Колійова Нижня, що Обком партії міститься у трьохповерховій будівлі з вежею на площі Леніна, «Облісполком» – у двоповерховій будівлі на вулиці Гоголя (нині – педліцею), яка до війни, як помилково подають, служила приватною резиденцією мера, «обласне МВД» та «обласна міліція» знаходиться на вулиці Стрийській, та інші. Повідомляють, що в  самому місті була одна автобусна лінія, яка сполучала І та ІІ Заводи (рафінерії). Загалом тут та в інших звітах подається інформація про місто, яка не обходиться без відомостей про місцеву «нафтопереробку».

.
Зокрема, двоє документів(1954 та 1957 рр) присвячені нафтопереробним заводам. У документі (звіті) «Polmin and Galicia Oil Refineries» (за 1954 р) місцем розташування заводів вказують Польщу.Про «Польмін», який колись був гордістю тодішньої польської держави, є інформація про розташування – «на півдні Дрогобича», що є помилковим, адже це північно-східна частина міста (деякі помилкові факти в інших документах теж не рідкість). Однак, далі конкретизоване визначення правильне, що знаходиться «між залізничною станцією й трасою Дрогобич-Стрий» і що вхідні ворота виходять на цей шлях; там розташовується офіс адміністрації та житловий квартал технічного персоналу. Також міститься інформація про деталі нафтопродуктів та місце розташування певних будівель і  навіть те, що завод мав для власних потреб свою малу електростанцію, парову котельню та кілька магазинчиків. Загальна кількість працівників складала 500 осіб.

Цікавою є інформація, що «трубопровід з дистиляції» на «Польміні» був побудований британськими інженерами, який встановлювала польська краківська фірма Зєлєневського. Нафтопродукти заводу доправлялися до Польщі та експортувалися до Британії та Франції.

Помилковим у документі також є розміщення рафінерії «Галіції», розташування якої подають на сході міста.

У документі 1957 року  розташування «Польміну» загалом вказують вірно – «у східній частині міста» та подають карту-фотографію з 10 «мітками» з розташуванням об’єктів.

Кому цікаво, то можна детальніше безпосередньо ознайомитися  з опублікованими матеріалами на сайті ЦРУ. Оприлюднені документи вимагають свого фахового вивчення та повного, а не оглядового, висвітлення.

Олег Стецюк