Старий вокзал самотньо чекає на потяги, які вже ніколи не прибудуть. Перехожі із сумом дивляться на невеличку будівлю і навіть не задумуються, скільки всього бачила бориславська станція.

Перша станція «Борислав» була відкрита у 1872 році. Вона знаходилася за адресою – вулиця Войцеховського, 66 с.

Концесію на будівництво нової колії було надано за два роки до того – 5 вересня 1870 року. Фінансувати будівництво мало акціонерне товариство графа Яна Красіцького, яке за умовами концесії отримало звільнення від сплати податків на 30 років.

Перша поїздка з залізниці у Дрогобичі була здійснена саме до Борислава 31 грудня того ж таки 1872 року. Відстань становила 11,45 км. Цікаво, що поїздка була безкоштовною, а от зворотний шлях виявився платним. Тому людям довелося діставатися домівок своїм ходом. На станції був 1 перон і 2 краї платформи. А от лінія Дрогобич – Трускавець була відкрита значно пізніше – 1912 році. В Дрогобичі за поїзди в напрямку Борислава та Трускавця відповідав Владислав Аляборський. Залізницею користувалися переважно молоді люди, учні.

Збереглися і номери  потягів, які курсували. Так, наприклад, №1803 (на лінії Дрогобич-Борислав-Тустановичі; з Дрогобича відправлявся о 10.35, в Борислав приїздив о 10.56), №1804 (від’їжджав з Борислава о 17.14, у Дрогобичі о 17.33); №1817 (відправлявся з Дрогобича о 17.01, в Бориславі о 17.38), №1828 (з Борислава о 1.33, в Дрогобичі о 2.00). (станом на 1931-1938 рр).

Окрім потягів, через Борислав проїжджали т. зв. «Торпеди» – експрес – поїзди із двигуном внутрішнього згоряння, схожі на гібрид автобуса і лімузина. Перша «Люкс-торпеда» була збудована у 1933 році в Австрії фірмою Аustro-Daimler-Puch. Станом на літо 1939 року «торпеди» обслуговували маршрут «Львів – Стрий – Дрогобич – Борислав».  До Дрогобича з Борислава можна було дістатися за 10 хвилин, Львова – десь за півтора – дві години. У зв’язку із цим ціна квитка була дуже високою, тому «люкс – торпедою» могли користуватися лише багаті нафтовики.

В 40-х  роках залізниця та станція часто ставала об’єктом різноманітних диверсій. Тут, як і в Дрогобичі, доля розігрувала трагічні сцени в житті невинних людей, жінок, дітей. Німецькі війська перед атакою радянської армії підірвали будівлю вокзалу, знищивши колії на маршруті до Дрогобича і на самій вантажній станції, яка була т. зв. пересильним пунктом для репресованих та скривджених українців, євреїв, поляків. Начальником станції до 1939 року був Кароль Панцерн.

Потяг до Дрогобича курсував аж до 60-х років ХХ століття. 2 березня 1993 року його рух було відновлено. У Дрогобичі можна було сісти в потяг із двох вагонів. Однак пізніше Бориславську станцію чекали лише вантажні потяги й майже цілковите забуття. 9 грудня 2003 року Львівська залізниця з економічних причин скасувала рух поїзда між Дрогобичем та Бориславом. Так на локальному рівні закінчилася пасажирська історія бориславської залізниці.

Лідія Мазурчак