15 листопада 1861 рік. В Стебнику (Дрогобицький повіт), що входив в склад Австрійської імперії, в родині Юліуша – гірського інженера, та Христини народився син – Юліуш Францішек Лео. Коли хлопчику виповнилося 6, він з сім’єю переїхав до Велички, де батько отримав посаду керівника соляних копалень. Тоді ще ніхто не знав, що цей хлопчик у майбутньому тричі обійматиме посаду президента (мера) Кракова й робитиме все для того, аби втілити ідею «Великого» міста.

Після закінчення гімназії св. Анни, Юліуш вивчав право в Ягеллонському університеті, здобувши докторський ступінь (1879-1884). Стажування проходив у прокуратурі казначейства (фінансів) у Львові. Пізніше протягом 1885-1887 років вивчав політичну економіку та фінанси в Берліні. Повернувшись до Кракова, розпочав юридичну практику. Пізніше, почав читати лекції в Ягеллонському університеті. Політичну діяльність розпочав у Консервативному клубі.

З 1901 по 1903 рік виконував обов’язки віцепрезидента Кракова. В 1902 році Юліуш Лео розробив план розширення площі міста, який включав прилеглі села і селища. Президентом Юліуша Лео було обрано у 1904 році. На цьому посту він залишався аж до своєї смерті. За час свого управління, він впорядкував фінансову систему міста, збільшив його доходи, розширив трамвайну мережу, систему водопостачання і каналізації. У Кракові було збудовано нову електростанцію та товарну станцію. Цікаво, що в 1905 році Юліуш Лео викупив у австрійців Королівський замок Вавель, після чого розпочалася його реконструкція. Мер подякував імператору за його щедрість. Він сказав краківчанам:

«Вавель піднімається і відроджується, а з ним безсмертний дух усього народу пробуджується до нового життя» («Wawel powstaje i odradza się, a z nim budzi się do nowego życia duch nieśmiertelny całego narodu»).

На Віслі було споруджено ІІІ міст (1913 р.). Було змінене русло річки Рудава, аби вберегти місто від повеней.  Ідея «Великого Кракова» втілювалася в життя у 1910-1912 роках. 17 квітня 1910 р. відбулося урочисте святкування розширення меж міста за рахунок приєднання районів Krowodrza, Łobzów, Grzegórzki, Zakrzówek, Dębniki, Zwierzyniec, Półwsie Zwierzynieckie, Czarną Wieś.  Остаточно програма була реалізована 4 липня 1915 року. В той день на ІІІ Мості Юліуш Лео та міський голова Подгуже Францішек Морієвський потиснули одне одному руки на знак об’єднання. Це об’єднання відбулося попри невдоволення місцевої влади та мешканців Подгужа. Окрім цього, до «Великого Кракова» було приєднано 14 нових районів. Площа Кракова зросла з 7 до 47 км².

Юліуш Лео представляв інтереси поляків в австрійському парламенті, був головою Польського кола в Державній Раді Відня. 1914 став засновником та  першим головою Вищого Національного Комітету. Коли розпочалася Перша світова війна, президент отримав згоду на створення польських легіонів в австро-угорській армії. Цікаво, що в склад цих легіонів згодом ввійшли й війська Юзефа Пілсудського.  Варто відзначити, що Юліуш Лео був прихильником виваженої національної політики, зокрема польсько–українського порозуміння.

5 травня 1917 року президент виголосив пам’ятну промову під час візиту до міста австро-угорського імператора, короля Чехії та Угорщини Карла (Кароля) І.  Він був останнім президентом міста Кракова, який виступав у мантії на церемоніях.

Юліуш Лео і Карл І

Юліуш Францішек Лео помер 21 лютого 1918 року у Кракові. Похований на Раковицькому кладовищі в Кракові. У своїх спогадах про Лео критик і письменник Тадеуш Бой-Желенський писав, що тодішній президент «дав місту основу для майбутнього розвитку на 100 років».

Іменем Юліуша Лео у Кракові названо вулицю. У 2018 році було встановлено пам’ятник. 7 січня 2019 року у місті відбулася прем’єра документального фільму режисера Юліана Рахвала «Marzenia o Wielkim Krakowie», присвяченого постаті Юліуша.

Лідія Мазурчак

ч/б фото із biogramy.pl