Привіт з Історії: Леся Хомич про дотепер невідоме оповідання Бруно Шульца

Магістр історії й науковий працівник музею «Дрогобиччина» Леся Хомич віднайшла на шпальтах бориславсько-дрогобицької газети «Світанок» невідому інформацію про першу індивідуальну виставку Бруно Шульца, що відбулася в Бориславі навесні 1921 року. В процесі дослідження виставкової діяльності Бруно Шульца, ймовірно, вдалося з’ясувати не знані факти про його літературну творчість. Йдеться про раніше невідоме раннє оповідання письменника «Ундуля».
Леся Хомич розповіла Zmistovno про невідоме оповідання Бруно Шульца й гіпотезу його авторства. Тож, детальніше читайте далі:

Ундуля одвічний ідеал, графіка Бруно Шульца із Книги Ідолопоклоніння, поч. 1920-х рр.
Персональна виставка Бруно Шульца
Перша персональна виставка Бруно Шульца відбулася в другій половині березня 1921 р. в Бориславі. Організатором була Освітня секція Союзу нафтових службовців. Промоутерами, так би мовити, виставки, найімовірніше, були Міхал Фрідляндер – керівник секції, та Станіслав Вайнґартен – приятель й шанувальник творчості Шульца. Вони ж провадили вернісаж. Відомо, що виставлялись кілька десятків робіт митця, серед яких оригінальна графіка «clichéverre». Виставка досить часто згадувалась на шпальтах «Світанку» і, за повідомленнями цієї ж газети, мала успіх. Факт проведення виставки спростовує думку про те, що Шульц через неординарність своєї художньої творчості, нібито, уникав її об’явлення у рідному регіоні.

Ундуля йде в ніч, графіка Бруно Шульца із Книги Ідолопоклоніння, поч. 1920-х рр.
Газета «Світанок» та невідомі факти про літературну творчість Бруно Шульца
Дослідження почалося ще на початку 2016 р. під час роботи над колективним монографічним виданням «Відомий і невідомий Бруно Шульц (соціокультурний портрет Дрогобича)», наукова редакція професора Леоніда Тимошенка. Тоді стало відомо про існування газети «Світанок» («Świt»). З’ясувалось, що неповний комплект видання зберігається у фондах Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Абсолютно всі сторінки комплекту газети були з’єднані, це свідчило про те, що вона досліджується вперше. Газета «Світанок», яка є основним джерелом дослідження, була друкованим органом Союзу нафтових службовців у Бориславі і виходила друком у 1921 – 1924 рр. Видання цікаве тим, що окрім висвітлювання проблем нафтової промисловості, частково розглядало культурне життя регіону, містило літературні публікації та ін.
Власне, про виставку Шульца та її контексти дещо написано в книзі «Відомий і невідомий Бруно Шульц…», окремо в моїй статті в Дрогобицькому краєзнавчому збірнику. І, більш розширено, у 14 номері часопису «Шульц/Форум» («Schulz/Forum»). В статті я намагалася детально проаналізувати обставини організації, проведення першої персональної виставки Бруно Шульца та рецепцію художньої творчості мистця. Проте найцікавішим є те, що в процесі дослідження з’ясувались невідомі факти гіпотетично пов’язані з літературною творчістю Бруно Шульца.
Невідоме оповідання «Ундуля»
В процесі джерелознавчого аналізу газети й дослідження виставкової діяльності Бруно Шульца, мою увагу привернула назва одного з оповідань – «Ундуля». Адже це, так би мовити, Шульцівське ім’я. Достеменно його походження невідомо. Після прочитання оповідання, першою моєю думкою було: «та це ж Бруно Шульц!». Хоча, згодом, закрадались і певні сумніви.
Оповідання «Ундуля» з’явилось друком на шпальтах «Світанку» в січні 1922 р., підписане ім’ям Марцелій Верон (Marceli Weron).
Це історія Ундулі, яка, водночас, відома нам як головна героїня графічного циклу «Книга Ідолопоклоніння» Бруно Шульца. Роботи цього циклу, серед інших, виставлялися на згадуваній виставці в Бориславі. Читаючи оповідання Верона, знаходимо майже дослівні повторення з відомої нам прози Шульца. Простежуються збіги з Шульцівськими літературними образами покоївки Аделі, Деміурга-творця, дитини, символу краба, таргана та ін.

Undula w nocy, графіка Шульца з Книги Ідолопоклоніння
Гіпотеза авторства Бруно Шульца
Загалом, «Ундуля» Верона містить чимало спільних з творчістю Шульца мотивів та образів, проте дещо вирізняється мовою і стилем. Водночас, виключена можливість інтерпретації, наслідування чи копіювання Шульца, адже відома нам сьогодні його літературна творчість, тоді ще не була знана. Аналіз оповідання, зіставлення фактів та вивчення контексту дало підстави для висунення гіпотези, що «Ундуля» – це невідоме раннє оповідання Бруно Шульца, а Марцелій Верон – це його псевдонім.
Гіпотеза видавалась досить ризикованою, оскільки в шульцознавстві була утверджена думка, що Шульц дебютував цілком зрілим письменником книжковим виданням «Цинамонові крамниці» наприкінці 1933 р. (з датою друку 1934). І заява, що майже 12 роками раніше Шульц публікувався під псевдонімом Марцелій Верон, могла бути сприйнята скептично. Тому, хоча й ця інформація була відома мені раніше, свої припущення я висловила лише восени 2019 р. на IV Шульцівських днях у Ґданському університеті. І ця гіпотеза була одразу підтримана організаторами конференції.
Стаття про невідоме оповідання Бруно Шульца
Стаття є в електронному вигляді у вільному доступі (https://ug.academia.edu/SchulzForum). Незабаром з’явиться друковане видання.
Біографія Бруно Шульца є темою моєї дисертаційної роботи. Тому, я продовжую пошуки й дослідження. Стосовно оповідання, то воно, безперечно, потребує глибоких спеціальних досліджень, в першу чергу філологів. Моїм завданням було ввести його до наукового обігу.
______
Петро Юрса
ВІДЕО ДО ТЕМИ