На подвір’ї храму (пол.Kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny) порався з роботою головний будівельник храму – Станіслав Чапля. Сам за професією будівельник та архітектор. Автор всіх реставраційних робіт у костелі. Людина, котра закохана у будівництво. При нагоді, ми з ним і поспілкувались.

У 1991 році я розпочав роботу у храмі, який освятили у 2002 році. Разом з однодумцями-ентузіастами ми зробили багато роботи.

Живу у Трускавці 67 років. Родом з Польщі. Навчався у Дрогобичі та Львові.

Чоловік розповідає, що храм працював до 1945 року. Під час війни сюди зайшли німці, котрі зробили собі у храмі літургії німецькою мовою.

Після німецької окупації радянська влада створює тут колгосп. Це була трагедія для курорту та нашого храму. Так тривало 7 років.

З храму викрали 74 полотна та 7 ікон. Спалено 6 барокових вівтарів.

До 1960 року тут залишилось майже нічого.

У 1960 році храм перебудували на будинок атеїстів. Звичайно, не могло бути й мови про релігію. У 1963 році підпалили дах, хрести попадали та згоріли купола.Так тривало до 1991 року. Після незалежності України розвиток храму ожив.

Цікаво, що у костелі є традиція влаштовувати органні вечори. Для цього «на хорах» розмістили орган, який придбали у 1915 році. Виготовлений він у польському місті Познань.

[Якщо слайдер з фото не завантажився, то прохання перезавантажити сторінку,

або зачекати кілька секунд. При наведенні курсору на фото, по боках з’являться стрілки, щоб гортати слайдер]

Текст/Фото: Петро Юрса