На околицях курортного містечка Трускавець в урочищі Помірки ще у 1962 році побудували завод мінеральних вод, який став першим у Трускавці та одним із перших заводів мінеральних вод в Україні. Від того часу на заводі багато що змінилось – і керівники, і методи виробництва, і кількість та географія розповсюдження виробленої продукції, але не зазнала змін головна ідея, а, радше, функція заводу – виробництво мінеральної води.

Зараз завод виготовляє 1 800 000 пляшок різного асортименту в місяць. Завдяки свердловинам, що розташовані на території заводу, розливається вода безпосередньона місці видобування. Колись завод займався виготовленням натуральної солі «Барбара». Проте з певних причин зараз виробництво солі припинене. Про це лише нагадує збережена соляна свердловина, що розташована неподалік підприємства.

Як розповідає директор та співвласник заводу мінеральних вод (ТзОВ ФІРМА «Т.С.Б.») Олександр Прокопчук, колись на території заводу було джерело «Нафтуся» №2. На жаль, у 70-80-х роках воно пропало. Швидше за все через те, що у радянські часи не вміли правильно експлуатувати свердловину. Але саме завдяки цій свердловині й розпочалась історія заводу.

«Наш завод виготовляє оригінальну «Трускавецьку». Адже існують й інші трускавецькі фірми, що видобувають й продають мінеральну воду, використовуючи у назві свого бренду слово «Трускавецька». Проте засновані вони були опісля й вважати їх оригінальними не можна. Крім того, не всі їхні свердловини знаходяться на території Трускавця. Знаю, що воду вони привозять з інших міст. Тому назва води «Трускавецька» цих фірм – це лиш формальність».

Технолог, заступник директора з якості Наталія Молдован розповідає, що по технологічному процесі вода проходить такі стадії: видобуток, накопичення, водопідготовка та газонасичення, а також завершальні етапи (розлив, маркування, пакування тощо) включно з відвантаженням.

«У нас є насоси, які з 50-метрової глибини викачують воду і відразу по трубопроводі направляють її у спеціальні ємності для накопичення. Там необроблена вода зберігається тимчасово, максимум 24 години. За цей час вода проходить лабораторні дослідження.

Опісля цього попадає на системи очищення – грубу (20-мікронний фільтр) й тонку (5-мікронний фільтр). Груба очистка фільтрує пісок й інший бруд, який ми можемо відчути на дотик. Тонку очистку використовують як допоміжну після грубої. Вона, як то кажуть, полірує воду. Більше ніяких фільтрацій не відбувається.

Далі – газонасичення – змішення води з газом. Робиться це для збільшення терміну зберігання, а також для покращення смаку, оскільки здебільшого люди надають перевагу газованій воді. На цьому обробка води припиняється. Адже для мінеральних вод будь-яке додаткове втручання заборонене. Та й потреби такої немає. Згодом вода йде на розлив і відповідно – у пляшку.

Цікавим є те, що кожна вода має свої смакові властивості. Це залежить від хімічних елементів і складу води. Якщо поставити біля себе декілька пляшок води різних марок й кожну попробувати окремо, обов’язково відчуватиметься різноманітність у смаку.

Взагалі існує три види вод: питна, мінеральна та лікувальна. Наша вода – мінеральна. Тому не має обмежень у застосуванні. Використовувати може будь-хто й у будь-яких цілях.

Завжди на обгортці пляшки потрібно звертати увагу на кількість мінералів. Повинно їх бути приблизно 50-100 на одну пляшку. Тоді вода буде по-справжньому корисною. Якщо спостерігатимете більшу кількість мінералів, значить вода має лікувальні властивості. Проте вживати її на свій розсуд не слід. Адже самолікування може бути шкідливим для нашого здоров’я!».

Текст та фото Петра Юрси

 

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції Zmistovno.com.ua заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав.