Чи не кожна дрогобицька господиня турбується про те, що подати рідним чи гостям до кави-чаю. Традиційним і найпоширенішим варіантом у нашому краю є пляцок. Спекти самій, купити магазинний чи замовити? Переваги і мінуси кожного варіанту розглянемо у статті.

Що може викликати такі солодкі спогади, як не домашня випічка? Моя мама має товстезний зошит переписів від руки різних пляцків та тортів. Біля назви кожного у дужках є примітка, від кого він взятий («від стриянки», «від цьоці Юльці», від сусідки Слави» та ін.). Це на випадок того, якщо треба буде уточнити рецепт чи порадитися. Кожного разу, коли вловлюю біля чийогось помешкання аромат випічки, то мене повертає додому. Мама збиває білки з цукровою пудрою в пухнасту білу хмару, а я дитиною кручуся їй під руками. “Мам…покажи фокус!”. Мама перевертає миску зі збитими білками і – о чудо! – воно тримається посудини і не випадає. Пригадую, коли у нас ще не було міксера, мама робила масу (тобто крем) у макітрі. Бувало, що цю місію довіряли татові. Мама втім додавала цукор, лимонну цедру і переживала, щоб маса “не з’юрдилася”. Я тоді ще не розуміла значення цього слова, але вже знала, що то щось страшне. Перекладений пляцок ще мав “пройтися”. Тому сьогоднішні солодкі спогади тоді були мукою солодкого чекання.

Майже ніколи не купує солодощі в магазинах і не схильна готувати щось за новомодними рецептами моя коліжанка Романа Гончарук. Запевняє, що “Львівський сирник” не замінить ніякий чізкейк, а “Баунті” не замінить “Карпатку”:

“Загалом любов до випічки привила мені прабабуся Стефанія, – розповідає Романа. Я взагалі вважаю, що бабці – то такий галицький індикатор ідентичності, ідентифікатор твого коріння. У мене є старий бабусин зошит, в котрому є скопійовані, а подекуди й створені нею, ще міжвоєнні рецепти. Деякі з них неможливо відтворити, але більшістю активно користуюся. Щиро признаюсь, що маю одну прикру рису: не люблю ділитись рецептами. Бо це щось для мене, на правду, інтимне і дуже рідне. Мені хочеться, щоб і моєму синові Левку, як і мені, назавжди запам’ятався аромат домашнього затишку, втілений у медових миколайках та різдвяних пампушках з тертою рожою“.

Популярним десертом у нас є ще “Спартак”. Цей пляцок вимагає затрат часу, але насолода від шоколадно-медових коржів, перемащених заварним білим кремом, цього варта.

Собівартість домашнього “Спартака” залежить від ваги і продуктів, які ви оберете для його приготування. Класичний рецепт цього пляцка на 5 кг (уявімо, що у вас велика гостина) вартує орієнтовно 500 грн, але якшо заміните натуральний мед штучним, масло на спред, то можна ще заощадити близько 150 грн. Не є секретом, що натуральний мед продовжує не лише життя, але й зберігання продуктів. Якщо коржі спекти зі справжнього меду, то у сухому місці їх можна зберегти до місяця. Ось такий лайфхак.

Можна піти ще легшим і дешевшим шляхом: купити готові коржі і перемастити їх домашнім кремом. Я б назвала це “експрес-варіантом”, коли гості вже на порозі. Та найбільше, чим тоді ризикуємо – смаком такого десерту і настроєм частування. Ще варіант – купити готовий пляцок у магазині, навіть, як кажуть, “по смужці різного” і все гарно викласти вдома на кльош. Однак смак, якість, термін та умови зберігання – до чогось може бути сумнів. Коштує магазинний “Спартак” 99-130грн/кг залежно від виробника. Така ціна також зумовлена масовим випуском.

Якщо вам смакує лише домашня випічка, а крутитися біля духовки не маєте часу, сил чи бажання, то можна пляцок замовити. Пропозицій господинь взяти на себе турботу про ваш солодкий стіл у нашому регіоні є багато. Раджу при замовленні спитати не лише ціну, а й уточнити вагу і продукти: натуральний мед чи штучний, масло чи маргарин, домашній сир чи сиркова маса та ін. Щоб ваше очікування потім не було далеким від реальності. “Спартак” (до прикладу) пропонують від 140 грн/кг.

Ще є один варіант, вартий уваги – так званий пляцок “без випічки”. У подруги Мар’яни я гостювала у червні, якраз у сезон полуниці. Ця ягода була у всьому: скалапуцькана зі сметаною, відварена у компоті, мліла на плиті, перетерта з цукром на зиму. Мар’яна пригостила мене смачним і цікавим десертом з полуницею. В його основі замість коржа – товчений солодкий крекер, вимішаний зі сметаною, збитою зі склянкою цукру. До цієї маси треба додати розчинений желатин, вилити у форму і сховати у холодильник. За словами Мар’яни, це легкий і швидкий у приготуванні, бюджетний варіант. “Поставила на ніч у холодильник і готово“. Взимку свіжі ягоди можна замінити замороженими.

Рецептів є безліч, як і способів приготування. А ви поділитесь рецептом улюбленого пляцка?

Христина Панчишин