У Дрогобичі є сотні будинків, кожен з яких має адресу, однак, це не єдиний спосіб їхньої ідентифікації. Деякі з них дрогобичани вирізняють за закладами, що в них містилися (і певна назва закладу чи ім’я його власника або знакового мешканця переносилася на позначення самого будинку), чи за людьми, що тут жили, або за певною зовнішньою характеристикою.

Для наших читачів zmistovno.com.ua вирішили зібрати найцікавіше. Дещо з наведеного буде для когось відомим фактом, а дещо, можливо, ні!

Думаємо, найвідомішим є саме «Мисливський погрібець»(вул. Жупна, 4). Заклад під даною вивіскою на короткий час знову повернувся у стіни колишньої вілли бургомістра Невядомського. Нині тут знаходиться нова ресторація, яка навряд-чи «перекричить» «мисливський дух». Однак, «Мисливський погрібець» для бувалого дрогобичанина-  це щось своє «навічно». І фраза: «Я біля мисливського!»зустрічається досі.

«30 магазин»(вул. Грушевського) – тепер вже рідко, але зустрічається така назва «Колібрісу» на вул. Грушевського, який, власне, і розмістився у колишньому «30 магазині». Деколи ця назва фігурує, як місце, де відбувається зустріч, наприклад, «Я тебе чекаю біля тридцятого», тощо. А ви таке пам’ятаєте?

«Лежачий хмарочос»(вул. В. Великого) – найдовший «єдиний» житловий масив, що знаходиться навпроти гуртожитків педуніверситету, який так жартома був названий ще в радянські часи. Але фактично, це два спарені будинки (44 та 46) загальною протяжністю майже у 260 метрів, що дещо менше від висоти Ейфелевої вежі (її висота понад 300 метрів), також ця довжина рівна майже трьом Статуям Свободи.

«Сходки»(вул. Мазепи) –«народна» назва крамниці тканин на вул. Мазепи, до якої, власне, ведуть східці. Назва народилася у кравецькому середовищі Дрогобича. Побутує вислів «на сходках», тобто – «у крамниці тканин».

«Зелений дім»(вул. Шевченка, 38) – назва палацу мистецтв, яка побутує, в основному, серед працівників музею.

«Біла школа»(вул. Я. Осмомисла, 10) – передвоєнна назва будинку школи імені Адама Міцкевича, що за нинішньою адресою – вул.Осмомисла. Відомо, що в 1891 у Дрогобичі було утворено Товариство Польської Бурси ім. А.Міцкевича (Towarzystwo Bursy Polskiej im. A.Mickiewicza), а вже 3.05.1899 було освячено будівлю бурси, камінь для якої заклали ще у 1898 році.

«Червона школа»(вул. Завалля) – передвоєнна назва нинішньої школи №3. Назва за кольором фасадів також спорадично вживалася (-ється) й щодо місцевих храмів – «білий храм» – собор Св. Трійці, «червоний храм» – костел Св. Варфоломія. Згадаймо, що про «білизну» Трійці писав і письменник Бруно Шульц.

«Шарий дім» («червоні доми», вул. Трускавецька) – так кримінальною мовою передвоєнного Дрогобича називали дрогобицьку в’язницю на Гірці.

«Ротонда» (або церква-ротонда) – досить часто у передвоєнній (і не тільки) літературі можна зустріти саме таку назву місцевої церкви Петра і Павла. Хоча саме слово «ротонда» вказує на круглу форму побудови.

«Кістяний дім» – літературна назва «фізмату», в стінах якого діяли репресивно-каральні органи. Також побутував вислів: «З цих вікон видно Сибір та Колиму!».

«Церква над Потоком» – назва від того, що церкву на вул. Франка огинає річка-потічок. Таку назву храму вдалося зустріти лишень один раз на старій передвоєнній поштівці.

«Дім атлантів» (або «дім з атлантами», вул. Мазепи, 8) – цей дім туристи встигли назвати не один раз на свою манеру. Цей ряд також доповнюють ще такі назви як –«еркерхаус», «плитовий дім». Часто цей будинок іменують за назвою кафешки, що тут містилася під вивіскою «Галіція».

«Трінітіхаус» – будинок школи №15, який міститься у трьох старих кам’яницях.

«Акваріум» – будинок колишнього кінотеатру «Прометей». Хто пройдеться біля нього ввечері, той все зрозуміє. А ще біля нього колишній старий прямокутний фонтан жартома деякий час кликали «умивальник».

«Карлсон» – вже майже ніхто не згадає затишну кав’ярню «Карлсон» на вул. Шевській, де, бувало, збиралися учасники місцевого літклубу «Коридор». Однак, її закриття не зліквідувало самої назви. Тепер  «Карлсон»-  це відома для більшості м’ясна крамниця, офіційну назву якої майже ніхто не знає.

«Вілла-корабель» – таку назву вдалося відшукати серед львів’ян, які в обрисах так званої дрогобицької «вілли Ґеттлінґера» (вул. І.Франка, 3) угледіли «свої мотиви», зокрема верхні трикутні балкони нагадують ніс корабля. Ви це коли-небудь помічали?

 А які назви знаєте й пам’ятаєте Ви?

 

Олег Стецюк

Фото Христини Романчак та Уляни Босак